Одним з найпопулярніших матеріалів для утеплення дахів і мансард є пінопласт. Його застосовують практично для будь-яких видів дахів від плоских до трьох чотирьох скатних. Також його часто використовують для утеплення перекриттів на поверхах.
[contents]
Пінопласт
Популярність даного матеріалу легко пояснити адже він має масу переваг:
має досить малу вагу, це не ускладнює конструкцію і легкий в монтажі;- можливість обробки практично будь-яким інструментом;
- екологічно безпечний;
- через велику кількість повітря в складі має низький коефіцієнт теплопровідності;
- не схильний до набору вологи і в зв’язку з цим не змінює характеристик теплопровідності;
- безпечний для алергіків так як не викликає алергії і не схильний до розмноження бактерій;
- не чутливий до перепаду температур;
- має дуже тривалий термін експлуатації.
Однак є у пінопласту також і недоліки до яких можна віднести:
- вологонепроникність;
- необхідно правильне пристрій пароізоляції і вентиляції.;
- горючість пінопласту при горінні пінопласт виділяє отруйні гази.
Заходи протипожежної безпеки повинні бути строго дотримані.
Структура утеплення даху
Структура утеплення даху із застосуванням пінопласту має багатошаровий вигляд, в якому присутній з боку покрівлі гідроізоляція, а з боку приміщення — пароізоляція. При попаданні вологи в структуру пирога і неправильному влагоотведении можливо гниття кроквяних балок і дерев’яних елементів конструкції.
Укрупнено послідовність виконання робіт з утеплення даху виглядає так:
- на першому етапі відбувається укладання гідроізоляційного матеріалу на всі елементи покрівельних конструкцій;
- далі проводиться укладання і кріплення безпосередньо пінопласту;
- далі за допомогою монтажної піни виробляють закладення швів;
- наступним шаром йде пароізоляція, після якої виробляють обробку.
У разі використання пінопласту в якості утеплювача перекриттів він укладається на перший чорнову підлогу, покритий пароізоляційним матеріалом.
Далі укладається шар водостійкої фанери або просто фанери з подальшою гідроізоляцією і зверху чистову підлогу.
При виборі пінопласту необхідно керуватися тим, щоб уникнути великої кількості стиків, вибираючи розмір плит таким чином, щоб постаратися звести їх до мінімуму.
Товщину плит пінопласту необхідно брати не менше 10 сантиметрів, а ось щільність можна брати будь-яку, однак необхідно розуміти зі збільшенням щільності зростає його і механічна міцність, і теплоізоляційні властивості.
Для дахів, що мають покриття з профільованого заліза і метало-черепиці також необхідно передбачити звукоізоляцію. Стук ударяються крапель по даху при дощі буде чітко чути в будинку , адже пінопласт практично не володіє звукоізоляційними властивостями.
Звукоізоляційний матеріал як правило укладають перед остаточною обробкою стін шар і товщина звукоізоляційного шару будуть залежати від застосовуваного матеріалу.
Порядок проведення робіт
Укладання гідроізоляційного шару.
Утеплення даху пінопластом починають з укладання гідроізоляційного шару.
На ринку існує велика кількість гідроізоляційних матеріалів, проте вони всі мають практично однакову мембранну структуру і пропускає вологу в одному напрямку назовні.
Гідроізоляційний матеріал укладають на кроквяну конструкцію не виробляючи натягу, допускається його провисання. Укладання матеріалу проводиться уздовж даху по всій її довжині при укладанні.
Необхідно відстежувати правильність укладання гідроізоляційним шаром назовні.
Наступні смуги матеріалу укладають внахлест не менше 10 сантиметрів. Далі на гідроізоляційний матеріал роблять обрешітку.
Для створення вентильованого зазору між латами і плівкою на крокви прибиваються бруски 40-50 міліметрів товщиною до яких кріпиться лати. Далі проводиться покрівля.
Укладання пінопласту.
Укладання плит пінопласту проводиться між кроквами у вільний простір. При укладанні пінопласт намагаються розрізати так, щоб залишалося якомога менше щілин. Розкрій пінопласту виробляють за допомогою гострого канцелярського ножа і металевої лінійки.
Дуже важливо щоб всередині ізоляційних шарів не відбувався перепад температур, при якому виникає утворення конденсату, який може привести до відволоження і гниття кроквяних конструкцій.
Кріплення пінопласту виробляють за допомогою дерев’яних рейок або за допомогою клею. Всі порожнечі і щілини ретельно запінюються. Щоб уникнути появи містків холоду рекомендується укладати пінопласт в два шари з перекриттям стиків, шари між собою склеюють.
При необхідності звукоізоляції на пінопласт укладають звукоізоляційний матеріал. Найчастіше звукоізоляційні матеріали мають волокнисту структуру і схильні до накопичення вологи.
Тому шар утеплювача зі звукоізоляційним шаром необхідно в обов’язковому порядку ізолювати від внутрішнього приміщення паро-ізоляцією з антиконденсатним покриттям.
Пароізоляційний матеріал укладається уздовж, по всій довжині стіни. Укладання проводитися внахлест. після чого всі стики проклеюються спеціальним скотчем.
Далі виробляють фінішну закладення стін. Для забезпечення вентиляції необхідно залишати зазор між пароізоляцією і зовнішньою обшивкою, зазор, як правило, залишають 3-5 міліметрів.
При виробництві утеплення перекриттів пінопластом технологія укладання ідентична технології утеплення покрівлі. Важливо пам’ятати що нижнім шаром буде пароізоляція а верхнім гідроізоляція.
Щілини при цьому запінюються, а ось кріплення пінопласту необов’язково, він закріпиться чистовим підлогою.
Пінопласт є недорогим і простим в монтажі матеріалом, що забезпечує необхідну теплоізоляцію.