Зварювання лежачим електродом (без участі оператора) + відео
Напевно ви колись чули про зварювання, яка проходить без участі оператора. Йдеться про зварювання лежачим електродом. Це одні з видів дугового зварювання, при якій електрод укладають між двома деталями уздовж лінії змикання, а після затискають дугу, і зварювання виконується в автоматичному режимі.
Знизу і зверху майбутнього шва слід прокласти мідні накладки – Нижня не буде давати стікати розплавленому електроду, а верхню допомагає сформувати рівну поверхню на стиках металу, а ще робить дугу закритою.
Особливості технології та переваги методу
В процесі може бути використано відразу кілька електродів. До переваг цього методу зварювання можна віднести наступне:
- Відсутність відкритого типу дуги.
- Зменшується розбризкування нагару.
- Можна варити одночасно 3-4 деталі.
- Автоматизація зварювального процесу.
Для такого методу не потрібно ручне напрямок електрода, а ще це дозволяє здійснити зварювання відразу декількох груп деталей на одному зварювальному апараті і під наглядом лише одного оператора, який має кілька власників для електродів.
Підготовчий етап + вибір матеріалів
Отже, зварнику потрібно:
- Кілька електродів, обов’язково з обмазкою.
- Сталеві і мідні підкладки.
- Фіксатори для деталей.
- Зварювальний апарат.
- Штангенциркуль.
Кращим варіантом буде використання електродів, які розроблені спеціально для цього типу зварювання – мова йде про марки ОСЗ-15Н, ОСЗ-12, А також про ОСЗ-17Н. з універсальних піде електрод е-46. Врахуйте, що діаметр електрода може бути обраний в залежності від товщини деталей, які варять і властивостей матеріалу – від 0.4 до 1 см.зварювальний струм буде зростати зі збільшенням діаметра, і може коливатися в від 220 до 620 ампер. Сталева прокладка поверх мідної буде грати роль вантажу, який перешкоджає скиданню мідної накладки парою від згорає обмазки електродів. По товщині підкладки з міді і прості накладки повинні бути від 0.2 до 0.5 см.
Зверніть увагу, що замість міді можна використовувати навіть цеглу зі згладженою поверхнею або будь-які інші матеріали, які негорючі і мають гладку поверхню.
Штангенциркуль потрібно для того, щоб відміряють однакову ширину для нижнього зазори з двох сторін зварюваної деталі – розмір зазору дуже важливий для застосування нещільно прилеглих підкладок з цегли, щоб електрод не почав розтікатися під деталями під час розплавлення.
Опис зварювального процесу
Отже, весь процес буде об’єднувати в собі такі дії:
Виконання зачистки поверхонь кожної деталі. Монтаж нижньої підкладки. Монтаж деталей на підкладку. Виставлення ширини зазору, а також фіксування деталей нерухомо. Укладання електродів між деталями. Монтаж захисної прокладки, сталевий і мідної накладки. Запуск зварювальної дуги. Охолодження і зачистка шва від зварювання.
Для початку електроди слід встановити в тримач, а після можна укладати їх між деталями – так маса підключиться до нижньої підкладці. Максимально допустимо довжиною зварюваного за одну процедуру створення шва буде 120 см, тому що при більшій довжині з’являється передчасне перегрівання залишків електрода.
Цікаво, що зварювання лежачим електродом застосовується найчастіше для формування прямих швів, але допускається согнуь електрод за формою передбачуваного шва не більше, ніж на кут в 30 градусів, тому що перегинання здатне привести до того, що обмазка почне обсипатися і обірветься електрод під час зварювання. З цієї ж причини не допускається застосування декількох стикуються електродів замість єдиного довгого.
Підкладка з паперу між накладкою з міді і деталями застосовується для того, щоб запобігати передчасному зносу прокладки, і при цьому варто простежити, щоб краю підкладки не стирчали назовні, тому що у них є властивості самозаймання при зварюванні, що може стати причиною виникнення пожежі.
Запустити дугу можна відразу двома способами:
- Другим електродом, який підключений до апарату.
- Шматком непотрібного металу.
Якщо ви використовуєте зварювальний апарат стаціонарного типу, то краще запускати дугу другим електродом, який встановлений в тримачі, і при цьому дуже важливо, щоб тримач був закріплений (той, в якому затиснуті електроди). Справа в тому, що тяжіння, яке виникає при появі дуги, здатне витягати лежачі електроди з-під прокладки. Для запуску дуги шматком металу слід з’єднати відрізком матеріалу край деталі, яку приварюють і кінець електрода. Врахуйте, що під час такого процесу тримати відрізок металу слід в електроізоляційних рукавицях.
Не звертаючи уваги на те, що дуга зварювання буде прихована під поверхнею накладки з міді, зварнику потрібно використовувати спеціальні захисні окуляри для очей, тому що випромінювання дуги завжди видно на початку і в завершенні зварювання. Більш того, є великий ризик відкидання недостатньо важкої накладки при зварюванні і відкритті дуги. Розміщувати метал для зварювання можна і в одній площині, і під різними кутами один до одного, але в такому випадку зазор між деталями не встановлюють, а накладку підганяють за формою усіченого куточка в розрізі.
Зверніть увагу, що разом накладки з міді можна використовувати сипучий флюс, і в такому випадку електроди потрібно брати без обмазки. Застосування флюсу для зварювання лежачим електродом дає можливість не обмежувати довжину зварного шва, який буде сформований за одну процедуру. Більш того, електрод без обмазки можна зігнути на більший кут під час зварювання деталей з вигинами.
Коли потрібно варити відразу 3-4 деталі навколо одного основного шва, то предмети слід розташувати в такому порядку:
- Вниз укладаємо найбільшу деталь.
- З боків повинні бути розташовані близькі за формою деталі.
- Поверх самого електрода укладаємо найлегшу за вагою деталь.
Верхня деталь обов’язково повинна покривати лежачий електрод повністю і її потрібно притискати вантажем (зазвичай для цього застосовують цеглу). Для зварювання більше, ніж двох деталей одночасно найкраще застосовувати пучок з 3 або 7 електродів.
За допомогою лежачого електрода ви зможете формувати не тільки з’єднання для стиків, але навіть варити плоскі листи металу, які розташовані внахлест. Для цього верхню накладку слід зробити у вигляді поздовжнього бруска металу, в якому буде виконана канавка для електродів. Накладку слід помістити на листи, які закріплені внахлест, канавкою з електродом вниз, і при цьому листи будуть проплавлені наскрізь (за умови, що їх товщина до 0.8 см), або ж оплавиться повністю лише верхній лист (і при цьому нижній лист дуже товстий).
Підсумок
Якщо потрібно зварити багато однотипних пар деталей, то вибирайте оптимальну товщину електрода, розмір зварювального струму і ширину зазору шляхом дослідів. Для цього буде потрібно зварювати парні обрізки деталей за допомогою лежачого електрода, а після розрізати їх поперек зварного шва і зробити оцінку якості – при вираженій межі швів слід збільшити зварений струм, А якщо є падіни, то зменшити ширину зазору, вибрати електрод товстіший або застосовувати відразу пучок електродів.