Гідроізоляція підлоги в дерев’яному будинку: значення і різновиди – етапи +Фото і Відео

Дерев’яні будинки характеризуються відмінною внутрішньою атмосферою і хорошим повітрообміном, їх вибирають любителі екологічно чистих матеріалів.
У зимовий час вразливими місцями дерев’яних будівель виявляються підлоги, тому що холодне повітря прагне донизу, що сприяє відходу тепла з приміщення. Тут не дуже буде комфортно жити. Для вирішення цієї проблеми необхідна буде надійна гідроізоляція підлоги в дерев’яному будинку.
Основним недоліком дерев’яної підлоги є те, що він схильний до згубної дії вологості, що в свою чергу, призведе до його гниття. З усіх будівельних матеріалів дерево більшою мірою схильне до гниття. При відсутності якісної гідроізоляції, підлога з дерев’яних дощок може деформуватися і зруйнуватися.
Замітка: гідроізоляцією називається забезпечення захисту конструкції будинку і приміщення від впливу вологості.

Значення гідроізоляції

Завдяки ізоляції створюється необхідна надійність будівлі і продовжується його експлуатаційний термін. Вона особливо потрібна для вологих приміщень. Ізоляція захищає підлоги зовні від проникнення вологості і оберігає елементи з металу від корозійних утворень. Їй приділяється особлива увага, адже якщо цим нехтувати, то утворення цвілі, грибка і відволожених дерев’яних елементів не уникнути.

Важливо: якщо будинок з підвалом гідроізоляція підлоги повинна бути обов’язково.

Гідроізоляцію влаштовують на етапі будівництва. Шар руберойду кладеться на основу фундаменту, а потім по колу. Для запобігання процесів гниття дерева дошки обробляються антисептичними і протигрибковими речовинами.

За руберойду накладаються лаги, зверху виробляють укладання накатних щитів, поверх яких стелиться ще один шар руберойду. Потім слід теплоізоляційний і пароізоляційний шари. Як пароізоляції може бути використана звичайна поліетиленова плівка. На цю основу настилають дошки, оброблені гідроізоліруюшей сумішшю.
Головним в монтажі ізоляції є правильне розташування і планування вентиляційних отворів. Інакше присутність вогкості, грибка і цвілі буде в будинку завжди.

Різновид

Існують наступні види гідроізоляції: насипна, штукатурна, обмазувальна, фарбувальна, плівчаста, лита, гумова, обклеювальна.
Для насипної ізоляції використовуються речовини сипучого складу, при розчиненні яких вони приймають вигляд водонепроникного гелієвого складу. Такий шар володіє і теплоізоляцією.  Цей матеріал висипається в підготовлене місце, потім вирівнюється і ущільнюється.  Застосовується в підвальних приміщеннях або висипається між лагами шаром до 7 см.Перед безпосереднім засипанням по підлозі роблять опалубку.

Штукатурну ізоляцію роблять з мінерального в’яжучого наповнювача і полімерної речовини, а також наповнювача — цементу. Її наносять декількома шарами з десятихвилинною перервою. Під цією ізоляцією поверхня повинна бути чистою з забитими нерівностями.

Обмазувальна ізоляція являє собою рідкий пергамент, що має наступні переваги:

• Може наноситися при великій вологості повітря;
• Глибоко проникає в деревину, витісняючи вологу і закупорюючи всі пори;
• Роботи проводяться швидко, тому що просушування деревини не потрібна;
• Має в своїй основі полімери, завдяки чому забезпечується тривалий захист без розтріскування.

Найдоступнішою і простою є фарбувальна ізоляція. Її виконують шляхом багаторазового нанесення лаку. Однак цей захист служить не більше семи років, після чого від температурних коливань вона втрачається її еластичність.

Перед гідроізоляцією підлогу шліфується, обробляється знежирювачем, сушиться. Потім покривається бітумною ґрунтовкою і залишається просохнути. Далі виробляють фарбування.
Ізоляція з використанням плівки характеризується великою опірністю до впливу вологості, а також міцністю, не розкладається і не піддається корозії.
Лита вважається надійним і відносно дорогим варіантом. Виготовляється шляхом нанесення трьох сантиметрового асфальтобетонного або шару бітуму. Перед покриттям гарячому бітумом основа очищається, місця, де можливі протікання закладаються, робиться опалубка.  Гарячий розчин виливається в опалубку і вирівнюється.

Примітка: на показник ступеня в’язкості ізоляції буде впливати температура складу. Так температура рідкого бітуму до десяти градусів, малов’язкого від п’ятдесяти до вісімдесяти, а в’язкого сто двадцять градусів Цельсія.

Гідроізоляція рідкої гумою наноситься за допомогою апарату великого тиску за допомогою розпилення. Таку гідроізоляцію можна нанести на різний рельєфний підлогу. Тут немає швів, що сприяє влаштуванню надійних і герметичних шарів. Досить одного шару.
Виконання обклеювальної ізоляції проводиться полімерним або бітумним матеріалом приклеюванням на підставу мастичним речовиною. Шви з’єднуються за допомогою зварювання.  Поверхня очищається, щілини закладаються. Кути готують перед обклеюванням, мембрана клеїться внахлест на стіни.  Після її застигання мембрана має властивість розтягуватися, що може викликати пошкодження в кутах. Тому вони потребують невеликого заокруглення за допомогою цементного розчину. Далі підстава обробляється грунтувальним бітумним розчином.  Наплавлення проводиться за допомогою газового пальника, спочатку розігрівається нижній шар рулону, притискаючи до поверхні.  Основою тут служить необхідність створення герметичності клеєного матеріалу до основи.

Гідроізоляція дерев’яних підлог

Виділяють наступні етапи здійснення утеплення підлоги:

• Початковий етап-використання вітроізоляційного матеріалу. Рулон розгортають і нарізають на відрізки. Готові шматки стелять по чорновій підлозі, заводячи краю на лаги і закріплюючи за допомогою будівельного степлера;
• Перед пристроєм пароізоляції на нижній частині стін наклеюють монтажну стрічку.

Важливо: в процесі монтажу на утеплювач не можна наступати і пересуватися по ньому.  Тому, поперек лаг кладуть дошки.

• Як пароізоляції використовують високоякісну плівку, яку розгортають по рівній поверхні і нарізають ножицями на невеликі відрізки;
• Плівка кладеться поперек лаг, роблячи невелике провисання в центрі. З одного краю плівку заводять на стіну, кріпиться також за допомогою степлера. Знімають верхній шар двосторонньої стрічки і щільно притискають плівку до стіни. Далі монтажну стрічку приклеюють і по краю фіксованого полотна, що б створити герметичність в місцях нахлеста.
• Потім процес повторюють: плівка кладеться зверху утеплювача і закріплюється. Верхній шар знімають і щільно притискають до поверхні. Проклеювання стиків потрібно приділяти особливу увагу, тому що не домігшись герметизації неможливо буде провести захист конструкції від вологи;
• Кінцевий етап передбачає закріплення плівки за допомогою брусків, що влаштовуються поверху лаг. Кріплення проводиться саморізами по дереву шуроповертом. По завершенню приступають до настилання підлоги.

Нюанси гідроізоляційних робіт

Пол дерев’яного будинку потрібно захищати від згубної вологості з верхньої і з нижньої частини. Ізоляція в будинках без підвалу робиться одночасно з основним фундаментом. Підвальне приміщення повинно бути оснащене хорошою вентиляційною системою. Всі елементи з дерева обробляються антисептичними речовинами. З Підвальної сторони підлоги ізолюються з використанням руберойду. Гідроізоляцію потрібно проводити спільно з теплоізоляцією.

Особливості пристрою у ванній

Ванна кімната це приміщення з підвищеною вологістю. Для створення підлоги в подібних приміщеннях потрібно використовувати матеріали, які в найменшій мірі схильні до впливу вологи. Підійде деревина осики, вільхи, модрини. Тут шар гідроізоляції робиться більш товстим, ніж в інших приміщеннях. Дерев’яні підлоги можуть покриватися кахлем, який створить надійний захист від проникнення води.
Проведення гідроізоляційного утеплення дерев’яної підлоги дуже важливий етап при будівництві. Від правильного проведення даного процесу залежить мікроклімат всередині будинку і комфорт його мешканців. Адже надмірна вологість сприятливо впливає на грибкові утворення, які не тільки пошкоджують дерев’яні конструкції, але і згубно впливають на здоров’я людини. Правильна гідроізоляція сприятиме збереженню сприятливого клімату вашого будинку.